ПОРАДИ З ПІДТРИМАННЯ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Під час війни діти часто переживають стрес. Не у всіх із них розчиниться психологічна травма, але кожна дитина потребує підтримки. Головну роль у цьому відіграють батьки. Існують базові правила, як підтримати дитину у стресовій ситуацій, щоб стабілізувати її стан.

Дотримання режиму дня.

Прокидатися щоранку в один і той самий час, гратися в ігри з рідними та друзями, робити уроки, готувати обід, розмовляти після вечері в родинному колі, обійматися та співати – намагайтеся повернути те що ви робили до війни, адже це допомагає дитині почуватися спокійніше і впевненіше. Якщо зараз Ви не можете повернутися до свого звичайного режиму дня, створіть нові ритуали – головне, щоб одні й ті самі дії повторювалися щодня в той самий час.

Створення нових ритуалів.

Якщо ви переїхали, або втратили можливість робити те, що було для Вас із дитиною звичним, створіть нові ритуали. Це може бути читання вголос, вечірні обійми, спільні ігри, спів тощо. Спільні дії допоможуть дитині відчути єдність і силу сім’ї.

Щоденне спілкування на різні теми.

Спілкування потрібно кожному. Щоб дитина не почала ізолюватись, з нею потрібно говорити про речі, які стосуються її життя: про прогулянки, книги, фільми, ігри. Це допоможе їй відчути, що Вам важливі її інтереси.

Підтримання емоційного зв’язку.

Особливо зараз дитині важлива емоційна близькість із батьками. Щоб зберігати її та зміцнювати, потрібно обіймати дитину, говорити, що ви її любите, хвалити її (за сміливість, за витримку, за вміння, які демонструє дитина), грати з нею, смішити, розділяти з нею емоції. Наприклад, спитайте в дитини, як саме вона відчуває, що мама й тато її люблять. Зазвичай діти висловлюють найбільш прийнятний на цей момент варіант. Якщо вона не відповідає, запропонуйте таку вправу – гру : візьміть іграшку, скажіть, що іграшка засмучена, і запропонуйте дитині втішити її. Дивіться на дії дитини – саме таких дій від вас потребує і вона.

Важливо пам’ятати, що діти, які пережили травматуючий досвід, не завжди люблять обійматися й можуть уникати тілесних контактів .Тому слід запам’ятати дитину, чи можна її пригорнути.

Обговорення тривожних подій .

Такі розмови дуже корисні для емоційної розрядки. Після перебування в укритті, сигналів тривоги, звуків вибухів чи епізоду бойових дій проводьте невеличкі сімейні бесіди.Такі розмови слід починати зі слів про те, що загроза минула (“зараз ми в безпеці “). Скажіть що це було важко, але дитина впоралася, і ви, батьки чи близькі дорослі (опікуни), пишається її силою. Підкресліть: те, що дитина подолала складнощі, допомогло й батькам. У проживанні критичних ситуацій через їхнє проговорювання важливо робити акцент не лише на почуттях та емоціях, а й на діях, які допомоги впоратися дитині й вашій родині.

Щоб уникнути стану “фрагментації пам’яті” (це коли ми перестаємо пам’ятати послідовність дій під час травматичних подій), потрібно переказувати події та дії членів родини в цей час. Якщо дитина готова, можна заохочувати і її переказувати події. При цьому важливо говорити, що і мені, і тобі було страшно (сумно та тривожно), але ми впоралися “. Цей метод дозволяє дитині побачити, що її почуття збігаються із почуттями дорослих, що вона не сама, а також зняти емоційне напруження.

Звернення до психолога.

Не зволікайте зі зверненнями до спеціаліста за психологічною допомогою, якщо дитина постійно пригнічена чи агресивна, уникає активності, спілкування з однолітками, втратила апетит і нормальний сон.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ГІПЕРАКТИВНИХ ДІТЕЙ

· У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку ,коли вона цього заслужила ,підкреслюйте успіхи . Це допоможе зміцнити в дитини впевненість у власних силах .

· Уникайте повторень слів «ні» і «не можна» .

· Говоріть стримано ,спокійно і м’яко.

· Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу , щоб вона могла його завершити.

· Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.

· Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності ,що вимагають концентрації уваги.

· Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня . Час прийму їжі ,виконання домашніх завдань і сну повинний відповідати цьому розпорядкові .

· Уникайте по можливості скупчень людей. Перебування у великих магазинах ,на ринках ,у ресторанах тощо чинить на дитину надмірно стимулюючий вплив .

· Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером . Уникайте неспокійних , гучних приятелів . Оберігайте дитину від стомлення ,оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і наростання , гіперактивності . Давайте дитині можливість витрачати надлишкову енергію . Корисна щоденна фізична активність на свіжому повітрі :тривалі прогулянки ,біг ,спортивні заняття.

Рекомендації батькам по корекції тривожності дітей

У роботі з дітьми з тривожністю необхідно

· Постійно підбадьорювати ,заохочувати демонструвати впевненість у їхньому успіху, у їхніх можливостях;

· Виховувати правильне ставлення до результатів своєї діяльності,уміння правильно оцінити їх ,опосередковано ставитися до власних успіхів ,невдач ,не боятися помилок ,використовувати їх для розвитку діяльності ;

· Формувати правильне ставлення до результатів діяльності інших дітей;

· Розвивати орієнтацію на спосіб діяльності ;

· Розширювати і збагачувати навички спілкування з дорослими й однолітками , розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей;

· Щоб перебороти скутість ,потрібно допомагати дитині розслаблюватися ,знімати напругу за допомогою рухливих ігор ,музики ,спортивних вправ ;допоможе інсценізація етюдів на пряв сміливості,рішучості ,що потребує від дитини психоемоційного ототожнення себе з персонажем;ігри,що виражають тривожність занепокоєння учасників ,дають змогу емоційно відкинути пригніченість і страх , оцінити їх як характеристики ігрових персонажів ,а не даної дитини,і на основі психологічного «розототожнення» з носі є гнітючих переживань позбутися власних страхів.

· Не сваріть дитину за те,що вона посміла гніватися на вас. Навпаки,поставтеся до неї,до її обурення з розумінням і повагою :допоможіть їй усвідомити і сформулювати свої претензії до вас.

· Тільки тоді, коли емоції згаснуть,розкажіть дитині про те,як ви переживали,коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею владу форму висловлюванняпретензій.

· Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі виховуємо своє роздратування,терпимо його доти,доки воно не вибухне,як вулкан,яким уже не можна керувати. Набагато легше й корисніше вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так,щоб не принизити дитину,не звинуватити,а просто виявити своє незадоволення.

Кілька порад батькам із формування в дітей адекватної самооцінки

· Не оберігайте дитину від повсякденних справ,не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перенавантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.

· Не перехвалюйте дитини, але ї не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.

· Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути краще її.

· Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини. підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.

· Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте у голос свої можливості й результати справи.

· Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).

Поради батькам конфліктних дітей

· Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, в усіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати дітей. І тоді найчастіше виникають «бурі».

·Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.

· Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з конфліктної ситуації.

·Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.

Пам'ятка для батьків агресивних дітей

В основі плідного партнерства «батько-дитина» (а дитячо-батьківські відносини і є партнерські) лежать кути чотирикутника:

1. душевнатеплота

2. прищеплення почуття власноігідності

3. взаємнаповага

4. чіткі правила

При гармонійному дотриманні цих граней дитина може вирости повноцінною психологічно здорової особистістю.

Дитяча агресія- найбільш часто викликає тривогу у педагогів і батьків. У поведінці і вчинках дитини батьків дуже часто хвилюють реакції непослуху. Варто відзначити, що і в такій проблемі можна знайти позитивну сторону: дитина відкрито виявляє наявність опрацьованою проблеми, а значить є можливість вжити заходів. Агресією і «поганою» поведінкою дитина привертає до себе увагу.

Про агресивному і неслухняногоповедінці варто знати наступне:

· Завжди мають причину, найчастіше в стилі дитячо-батьківських відносин

· Є для дитини засобом для отримання чого-небудь, будь то увагу батьків, допомога чи елементарна ласка

· Є при цьому сигналом внутрішнього дискомфорту

Що потрібно знати про причини неслухняного й агресивного поводження дитини:

1. У більшості випадків дитина неслухняний і агресивний, так як він -

А.ображений на себеза яку-небудь невдачу чи неуспішність. Дитяча неуспішність у якій-небудь області (успішність у школі, стосунки з однолітками та ін) - це одна з причин агресії

Б.ображений на значущих дорослихчерез неуважність з їхнього боку. Часто дитини і балують, і грають зним, проте увагу для дитини - це емоційний комфорт і душевне тепло. Запитайте, ніж засмучений ваша дитина, поговоріть з ним, обійміть його. Йому дуже важлива ваша підтримка і схвалення у всьому, особливо що стосується дітей дошкільного та молодшого шкільного віку - батьки і педагоги, їх думка є для них основними критеріями.

2. Холеричний темперамент (імпульсивні, дратівливі діти), особливості нервової системи

3. Ні знань,як реагувати у складних ситуаціях

4. Захист від відбуваються неприємних подій

5. Наслідування поведінки однолітків

6. Агресивна поведінка в сім'ї і у відносинах батьків

Ці причини можуть також бути причинамияскравих спалахів агресивності і непослуху,коли дитина некерований і впадає в лють. Звичайно ж, якщо з дитиною таке відбувається, значить, він відчуває внутрішній дискомфорт, викликаний вищевказаними причинами.Що потрібно знати про шкідливість, упертості і негативизме (відмову виконувати будь-які правила):

· Вони проявляються як цілком закономірне явище у дітей 6-7 років, так як вони пізнають світ і хочуть стати більш самостійними.

· Є в будь-якому випадку реакцією на дорослих, не маючи відношення до діяльності, виконуваної дитиною (будь то небажання зав'язувати шнурки, обідати чи йти в дитячий сад). Негативізм і впертість - це «обмацування кордонів» у відносинах з дорослими, одна з форм пізнання світу. Дуже важливо не упустити цей момент і проявити наполегливість, щоб дитина знайшла для себе ці межі.

Як реагувати на вперте поведінку?(Якщо поведінка дитини не пов'язано із заходами безпеки (користування побутовою технікою, електроприладами і складною технікою та ін)

- Головне - проявити терпимість і спокій в поясненні дитині що добре і що погано, в цей період дуже важливо закласти уявлення про нормах поведінки. Не кричіть, а пояснюйте доступним для дитини мовою;

- погоджуйтеся з тим, що вам не подобається («не чисто зуби", "не обідай», «не йди в садок»). Більше шансів, що за відсутності «не» - висловлювань і докорів дитина виконає ваше прохання;

- в ситуації неодобряемого вами вибору спробуйте погодитися з вибором дитиною, покажіть йому, що поважаєте його думку. Можливо, він, не вміючи користуватися наданою свободою, звернутися до вас за допомогою, і ви допоможете зробити йому розумний вибір.

- не забувайте давати сигнал про те, що поведінка вам неприємно, не подобається і ви не схвалюєте його

- Пояснюйте неприйнятність такої поведінки

Як не можна реагувати на агресію і непослух?

· Агресією по відношенню до дитини, словесної і фізичної

· Покараннями в жорсткій формі

· Заборонами

· Погрозами

· Криками

ДИТЯЧІ СТРАХИ - ПОРАДИ БАТЬКАМ

Як перемогти страх, зберегти спокій і не заробити фобії